Hygienemerkblätter (HMB) der UMR
MRE-Patienteninformation
MRE-Informationsblatt für Eltern, Begleitpersonen und Besucher
Liebe Patienten, liebe Eltern und Begleitpersonen,
Sie haben erfahren, dass Sie oder Ihr Angehöriger oder Ihr Kind Träger eines multiresistenten Erregers (MRE) sind / ist oder unter einer Infektion mit einem MRE leidet. Gegebenenfalls ist es auch unbewusst zu einem Kontakt gekommen, z. B. über einen Zimmernachbarn.
Daher werden bestimmte Maßnahmen zur größtmöglichen Sicherheit Ihrer Person / Ihres Angehörigen und zur Sicherheit der Krankenhaus-Umgebung ergriffen.
Möglicherweise beunruhigt Sie diese Information. Wir möchten Ihnen auf diesem Weg erklären, was MRE sind und welche Konsequenzen daraus für Patienten und Angehörige entstehen, um Ihnen so ein sicheres Gefühl zu geben.
Was bedeutet MRE?
MRE ist ein zusammengefasster Begriff für bakterielle Infektionserreger, die eine Resistenz gegen einige Antibiotika aufweisen – d. h. dass diese Antibiotika bei einer Infektion mit solchen Erregern nicht mehr für eine Therapie genutzt werden können.
Die zu den MRE zählenden unten genannten Erreger, MRSA, VRE und MRGN, werden hier gesammelt erklärt.
Was bedeutet MRSA?
MRSA bedeutet Methicillin resistenterStaphylococcus aureus.
Das Bakterium Staphylococcus aureus kommt bei vielen gesunden Menschen im Nasen-/Rachenbereich oder auf der Haut vor. Man spricht dann von einem „Träger“.
Das Bakterium ist für gesunde Menschen meist harmlos, kann allerdings, insbesondere bei abwehrgeschwächten Menschen, zu Infektionen führen, die einer antibiotischen Behandlung bedürfen. Bei bestimmten Staphylococcus aureus-Stämmen sind das sonst gut wirksame Antibiotikum Methicillin und weitere Antibiotika aus dieser Wirkstoffklasse nicht mehr wirksam. Deshalb bezeichnet man diese Erreger als „Methicillin-resistenten Staphylococcus aureus“ (MRSA).
MRSA-Infektionen können selbstverständlich auch therapiert werden, allerdings bedarf es dazu besonderer Antibiotika, die ggfs. jedoch nur intravenös verabreicht werden können.
Was bedeutet VRE?
VRE bedeutet Vancomycin-resistente Enterokokken.
Enterokokken sind Bakterien, die bei allen Menschen im Darm vorkommen.
In seltenen Fällen, in der Regel nur bei abwehrgeschwächten Personen, können auch sie Infektionen verursachen. Das sonst wirksame Antibiotikum Vancomycin ist bei bestimmten Enterokokken-Stämmen nicht mehr wirksam. Deshalb bezeichnet man diese Bakterien als „Vancomycin-resistente Enterokokken“ (VRE). Auch hier ist eine antibiotische Therapie mit besonderen Substanzen noch möglich.
Was bedeutet MRGN?
MRGN bedeutet multiresistente Gram-negative Stäbchen.
Damit werden Bakterien bezeichnet (z. B. Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Pseudomonas aeruginosa u. a.), die Resistenzen gegen eine Reihe von Antibiotika erworben haben.
Ein gewisser Prozentsatz der Normalbevölkerung trägt diese Erreger im Darm, ohne dass diese Probleme machen. Hier muss man auch nicht behandeln. Bei einer Infektion mit diesen Bakterien muss jedoch auf besondere Antibiotika zurückgegriffen werden.
Wie bekommt man MRE?
Bereits vor der Aufnahme in das Krankenhaus kann eine Besiedelung („Trägerstatus“) oder Infektion unerkannt vorliegen. MRSA, VRE und MRGN können aber auch im Krankenhaus erworben werden.
Die Übertragung zwischen Menschen geschieht meist über Kontakt, z. B. das Berühren mit kontaminierten Händen bzw. von kontaminierten Gegenständen. Deswegen ist eine Händedesinfektion die wichtigste Maßnahme, um die Ausbreitung von MRE zu verhindern.
Wie untersucht man auf MRE?
Eine Besiedelung mit MRE wird durch gezielte Diagnostik (Screening) abgeklärt.
Hier wird an bestimmten Körperstellen ein Abstrich mit einem Wattetupfer genommen. Die betrifft in den meisten Fälle die Nase, den Rachen, oder den Anus. Im Falle einer Infektion erfolgt die Diagnostik vom Ort des Infektionsgeschehens.
Wie wird ein MRE-Trägerstatus „beseitigt“?
Um MRSA auf der Haut und den Schleimhäuten zu beseitigen, werden sogenannte Dekolonisierungsmaßnahmen durchgeführt. Da der Erreger vor allem auf Haut- und Schleimhäuten zu finden ist, zielen die Maßnahmen genau auf diese Körperareale ab.
So eine Sanierung dauert in der Regel 5 Tage und umfasst folgende Schritte:
Behandlung
- der Nase mit antibiotischer/antiseptischer Nasensalbe
- der Mundhöhle mit desinfizierender Mundspüllösung
- der Haut und Haare durch antiseptische Körperwaschung
Die Information zu Maßnahmen der Dekolonisation und Umsetzung erfolgt durch das Pflegepersonal vor Ort.
Bei VRE und MRGN gibt es derzeit keine wirksamenMaßnahmen zur Dekolonisierung, da diese Erreger vor allem im Darm vorkommen und entsprechende Maßnahmen ebenfalls auf die lebenswichtigen Darmkeime wirken würden.
Es ist möglich, jeden MRE auch ohne Behandlung über die Zeit zu verlieren.
Welche Maßnahmen sind im Krankenhaus notwendig?
MRE-Träger und -Erkrankte werden typischerweise getrennt von anderen Patienten untergebracht, um das Übertragungsrisiko möglichst klein zu halten.
Die Notwendigkeit zu so einer isolierten Unterbringung, ob alleine oder mit anderen MRE-Trägern, wird individuell vom behandelnden Arzt und der Krankenhaushygiene festgelegt.
Zimmer, in denen isolierte Patienten untergebracht sind, werden an der Tür durch eine Tafel mit Hinweisen gekennzeichnet.
Wie verhalten Sie sich als Besucher von isolierten Patienten?
- Alle Besucher müssen sich vor dem Betreten des Zimmers im Stationsstützpunkt melden.
- Das Anlegen von Schutzkleidung ist mit der Station abzustimmen, sofern die Besucher ausschließlich im Patientenzimmer verweilen.
- Bei Bewegungen außerhalb des Zimmers gelten die u. g. Vorgaben für Begleitperson (Eltern).
- Die Besucher werden durch das Stationspersonal zu einer regelmäßigen Händedesinfektion angeleitet und dazu aufgefordert, diese vor und nach Kontakt mit dem Patienten durchzuführen.
Wie verhalten Sie sich als Begleitperson (Eltern)?
- Mit den Patienten stationär aufgenommene Eltern/enge Kontaktpersonen werden ggf. gemeinsam mit dem Patienten isoliert.
- Während des Aufenthalts im Zimmer ist das Tragen eines Schutzkittels nicht erforderlich.
- Eine Einweisung in die Händehygiene nach Kontakt mit infektiösem Material und vor Verlassen des Patientenzimmers erfolgt durch das Stationspersonal.
- Außerhalb des Zimmers wird, insbesondere vor Betreten von gemeinschaftlich genutzten Räumen (Küche etc.) und möglichem Kontakt mit anderen Eltern/Kindern, ein frischer Einwegkittel übergezogen und ggf. ein Mund-Nasen-Schutz angelegt.
Können Patienten mit MRE entlassen werden?
Patienten, bei denen keine medizinische Indikation für einen Krankenhausaufenthalt besteht, können auch als MRE-Träger entlassen werden.
Besteht eine Gefahr für die Familie?
Für gesunde Menschen mit ungestörten Abwehrfunktionen stellen MRE in der Regel keine Gefahr dar.
Liebe Patienten, liebe Eltern und Begleitpersonen,
wir hoffen, Ihnen mit unseren Ausführungen geholfen, einige Fragen geklärt und Sicherheit gegeben zu haben.
Wir wünschen eine gute Besserung bzw. dauerhafte Gesundheit für Sie alle,
Hygieneteam der Rostocker Universitätsmedizin
Stand: Juli 2022
MRE-Patienteninformation
Інформація для пацієнта- носія мультирезистентного збудника –
Інформаційний листок для батьків, супроводжуючих осіб та відвідувачів
Шановні батьки та супроводжуючі особи!
Ви дізналися, що ваша дитина є носієм мультирезистентного збудника (МРЗ) або страждає від інфекції, спричиненої МРЗ. Мають бути вжиті певні заходи для забезпечення найвищого можливого рівня безпеки вашої дитини та безпеки лікарняного середовища.
Можливо, ця інформація вас занепокоїть. Ми лише хотіли б пояснити вам, що таке МРЗ та які наслідки він створює для пацієнта та його родичів, щоб дати вам почуття впевненості.
Що означає МРЗ?
МРЗ – це узагальнений термін для збудників бактеріальних інфекцій, які виявляють резистентність до деяких антибіотиків, тобто ці антибіотики більше не можна використовувати для лікування інфекції, викликаної такими збудниками.
Нижче узагальнено пояснюються такі збудники, які відносяться до МРЗ – метицилін-резистентний золотистий стафілокок, ванкоміцин-резистентний ентерокок та мультирезистентні грамнегативні бактерії.
Що означає МРЗС?
"МРЗС" означає метицилін-резистентний золотистий стафілокок.
Бактерія золотистий стафілокок (Staphylococcus aureus) зустрічається у багатьох здорових людей у носовій порожнині/глотці або на шкірі. У такому випадку говорять про "носія".
Для здорових людей ця бактерія переважно нешкідлива, однак вона може викликати інфекційні захворювання, які потребуватимуть лікування антибіотиками, особливо у людей з ослабленим імунним захистом. Для певних штамів золотистого стафілокока антибіотик метицилін та інші антибіотики цього класу діючої речовини перестали діяти, хоча раніше вони мали високу ефективність. Тому цей збудник називають "метицилін-резистентним золотистим стафілококом" (МРЗС).
Звичайно, проти інфекцій, викликаних МРЗС, терапія існує, однак для неї потрібно використовувати особливі антибіотики, які у деяких випадках можна вводити лише внутрішньовенно.
Що означає ВРЕ?
ВРЕ означає ванкоміцин-резистентні ентерококи.
Ентерококи – це бактерії, які зустрічаються у кишечнику всіх людей.
У рідкісних випадках і виключно у людей з ослабленим імунітетом вони також можуть викликати інфекції. Раніше ефективний антибіотик ванкоміцин перестав діяти проти певних штамів ентерококів. Тому ці бактерії називають "ванкоміцин-резистентними ентерококами" (ВРЕ). У цьому випадку також все ще можливе лікування спеціальними антибіотиками.
Що означає МРГН?
МРГН означає мультирезистентні грамнегативні палички.
Цим терміном позначаються бактерії (наприклад, Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Pseudomonas aeruginosa та ін.), які виробили резистентність до низки антибіотиків.
Певний відсоток здорового населення переносить ці збудники у кишечнику, причому це не викликає жодних проблем. У цьому випадку лікування також не потрібне. Однак у разі інфікування цими бактеріями потрібне використання спеціальних антибіотиків.
Як людина отримує МРЗ?
Уже до прийняття до лікарні у людини можуть бути колонії збудників (тобто вона вже має статус "носія") або інфекція, причому вона може про це й не знати. Проте МРЗС, ВРЕ та МРГН можна також підхопити й в лікарні.
Передача між людьми переважно відбувається при контакті, наприклад, при торканні забрудненими руками або забрудненими предметами. Тому дезінфекція рук – це найважливіший захід для уникнення поширення МРЗ.
Як позбавитися статусу носія МРЗ?
Щоб прибрати МРЗС зі шкіри та слизових оболонок, проводяться так звані "заходи з деколонізації". Оскільки збудник переважно зустрічається на шкірі та слизових оболонках, ці заходи націлені саме на ці частини тіла.
Санація, як правило, триває 5 днів та охоплює такі кроки:
Обробка
- носа антибіотичною/антисептичною назальною маззю
- ротової порожнини дезінфікуючим розчином для полоскання рота
- шкіри та волосся антисептичною засобом для миття тіла
Інформація щодо заходів з деколонізації надається персоналом з догляду на місці, і цей же персонал проводить зазначені процедури.
У випадку ВРЕ та МРГН наразі немає дієвих заходів для деколонізації, тому що ці збудники передусім зустрічаються у кишечнику, а здійснення таких заходів мало б негативний вплив на життєво важливі кишкові мікроорганізми.
При цьому будь-які МРЗ можуть зникнути з часом без жодного лікування.
Які заходи необхідні у лікарні?
Носіїв МРЗ та хворих відповідними інфекціями зазвичай тримають окремо від інших пацієнтів, щоб по можливості мінімізувати ризик перенесення.
Необхідність такого ізольованого розміщення в одиночній палаті або разом з іншими носіями МРЗ визначається в індивідуальному порядку лікуючим лікарем та гігієнічними правилами лікарні.
Палати, в яких перебувають ізольовані пацієнти, позначаються табличкою з відповідними написами на дверях.
Як потрібно поводитися відвідувачам ізольованих пацієнтів?
- Всі відвідувачі перед тим, як заходити до палати, повинні відмітитися у приймальній відповідного відділення.
- Надягати захисний одяг не обов’язково, якщо відвідувачі будуть заходити лише до палати пацієнта.
- У випадку переміщень за межами палати діють наведені нижче приписи для супроводжуючих осіб (батьків).
- Відвідувачі отримують інструктаж від персоналу відділення щодо правильної дезінфекції рук, яку вони повинні виконувати до і після контакту з пацієнтом.
Як потрібно поводитися супроводжуючим особам (батькам)?
- Прийняті з пацієнтом до стаціонару батьки/особи, які близько з ним контактували, за необхідності ізолюються разом з пацієнтом.
- Під час перебування у палаті носити захисний халат не обов’язково.
- Персонал відділення надає інструкції щодо гігієни рук після контакту з інфекційними матеріалами та перед виходом з палати пацієнта.
- За межами палати, особливо перед входом до приміщень спільного використання (кухні тощо) та можливим контактом з іншими батьками/дітьми, потрібно одягти зверху свіжий одноразовий халат та за потреби надягати захисну маску, що закриває ніс і рот.
Чи можуть виписуватися пацієнти з МРЗ?
Пацієнти, у яких немає медичних показань для перебування у лікарні, можуть бути виписані, навіть якщо вони є носіями МРЗ.
Чи існує небезпека для сім’ї?
Для здорових людей з непослабленим імунітетом МРЗ не становлять жодної небезпеки.
Шановні батьки!
Сподіваємося, що ці роз’яснення допомогли вам з’ясувати деякі питання і отримати більше впевненості у безпеці.
Видужання вашій дитині та міцного здоров’я всім вам бажають
Спеціалісти з питань гігієни Медичного центру Ростокського університету
Станом на: 02/2020
Інформація для пацієнта- носія мультирезистентного збудника
MDRO bilgi formu - Hastalar, ebeveynler, refakatçiler ve ziyaretçiler için
Değerli hastalarımız, sevgili ebeveynler ve refakatçilerimiz,
Sizin veya akrabanızın veya çocuğunuzun çoklu ilaca dirençli bir patojenin (MDRO) taşıyıcısı olduğunuzu/olduğunu veya bir MDRO enfeksiyonundan muzdarip olduğunuzu öğrendiniz. Muhtemelen örneğin bir oda arkadaşı aracılığıyla bilinçsiz bir temas da olmuştur. Bu nedenle sizin/yakınlarınızın mümkün olan en yüksek güvenliğini sağlamak için ve hastane ortamının güvenliği için belirli önlemler alınmaktadır.
Bu bilgiler hakkında endişe duyabilirsiniz. Bu vesileyle, MDRO'nun ne olduğunu ve hasta ve hasta yakınları için sonuçlarının ne olduğunu, sizin güvende hissetmenizi sağlamak için size açıklamak istiyoruz.
MDRO ne anlama geliyor?
MDRO, bazı antibiyotiklere karşı direnç geliştiren bakteriyel bulaşıcı patojenler için ortak bir terimdir - bu, bu tür patojenlerle bir enfeksiyon olması durumunda bu antibiyotiklerin artık tedavi için kullanılamayacağı anlamına gelir.
Aşağıda listelenen MDRO'ya ait patojenler; MRSA, VRE ve MRGN, burada toplu olarak açıklanmaktadır.
MRSA'nın anlamı nedir?
MRSA, Metisiline Dirençli Staphylococcus Aureus anlamına gelir. Staphylococcus Aureus bakterisi birçok sağlıklı insanda burun ve boğaz bölgesinde veya ciltte görülür. Bu durumda bir ‘’taşıyıcıdan’’ bahsederiz.
Bakteri genellikle sağlıklı insanlar için zararsızdır, ancak özellikle bağışıklık sistemi zayıflamış ve antibiyotik tedavisi gerektiren kişilerde enfeksiyonlara yol açabilir. Belirli Staphylococcus Aureus suşları ile, aksi takdirde etkili olan antibiyotik metisilin ve bu aktif bileşen sınıfındaki diğer antibiyotikler artık etkili değildir. Bu patojenlere "Metisiline Dirençli Staphylococcus Aureus" (MRSA) adı verilmesinin nedeni budur.
MRSA enfeksiyonları da elbette tedavi edilebilir, ancak bunun için sadece gerektiğinde intravenöz olarak (damardan) uygulanabilen özel antibiyotikler gerekir.
VRE ne anlama gelmektedir?
VRE, Vankomisine dirençli Enterokoklar anlamına gelir.
Enterokoklar, tüm insanların bağırsaklarında bulunan bakterilerdir.
Nadir durumlarda, genellikle yalnızca bağışıklık sistemi zayıf olan kişilerde enfeksiyonlara da neden olabilirler. Aksi takdirde etkili olan antibiyotik Vankomisin, artık belirli Enterokok suşlarına karşı etkili değildir. Bu nedenle bu bakterilere “Vankomisine dirençli Enterokoklar” (VRE) denilmektedir. Burada özel maddelerle antibiyotik tedavisi de mümkündür.
MRGN ne anlama geliyor?
MRGN, ‘’Çoklu İlaca Dirençli Gram Negatif Çubuklar’’ anlamına gelir.
Bu, bir dizi antibiyotiğe direnç kazanmış bakterileri (örn. Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Pseudomonas aeruginosa, vb.) ifade eder.
Normal popülasyonun belirli bir yüzdesi bu patojenleri herhangi bir soruna yol açmadan bağırsaklarında taşır. Burada tedavi olmak zorunda değilsiniz. Ancak bu bakterilerle bir enfeksiyon olması durumunda özel antibiyotikler kullanılmalıdır.
MDRO’ya nasıl yakalanırsınız?
Kolonizasyon (“taşıyıcı durumu”) veya enfeksiyon, hastaneye kabul edilmeden önce dahi saptanamayabilir. Ancak MRSA, VRE ve MRGN’ye hastanede de yakalanabilirsiniz.
İnsanlar arasında bulaşma genellikle temas yoluyla gerçekleşir, örneğin kontamine ellerle veya kirlenmiş nesnelere dokunma gibi. Bu nedenle el dezenfeksiyonu MDRO'nun yayılmasını önlemek için en önemli önlemdir.
MDRO taraması nasıl yapılır?
MRE ile kolonizasyon, hedefe yönelik teşhis (tarama) ile netleştirilir. Burada pamuklu çubukla vücudun belirli bölgelerinden smear alınır. Çoğu durumda, bu burun, boğaz veya anüsü etkiler. Bir enfeksiyon durumunda, tanı enfeksiyon bölgesinden yapılır.
Bir MDRO taşıyıcı durumu nasıl ’’ortadan kaldırılır’’?
Deri ve mukoza zarlarındaki MRSA'yı ortadan kaldırmak için dekolonizasyon adı verilen önlemler gerçekleştirilir. Patojen esas olarak ciltte ve mukoza zarlarında bulunduğundan, önlemler tam olarak vücudun bu bölgelerine yöneliktir.
Böyle bir yenileme genellikle 5 gün sürer ve aşağıdaki adımları içerir:
- Antibiyotik/antiseptik nazal (burun) merhemi ile burun tedavisi
- Ağız boşluğunun dezenfekte edici gargara solüsyonu ile tedavisi
- Antiseptik vücut yıkama ile cilt ve saç tedavisi
Dekolonizasyon ve uygulama önlemleri hakkında bilgi, sahadaki hemşirelik personeli tarafından sağlanır.
VRE ve MRGN durumunda, bu patojenler esas olarak bağırsakta bulunduğundan ve ilgili önlemlerin hayati bağırsak mikropları üzerinde de bir etkisi olacağından, şu anda dekolonizasyon için etkili önlemler bulunmamaktadır.
Herhangi bir MDRO'dan tedavi olmaksızın zamanla kurtulmak mümkündür.
Hastanede alınması gereken önlemler nelerdir?
MDRO taşıyıcıları ve hastaları, bulaşma riskini olabildiğince düşük tutmak için tipik olarak diğer hastalardan ayrı olarak barındırılmaktadır.
Böyle bir izole konaklama ihtiyacı ister tek başına ister diğer MDRO taşıyıcılarıyla birlikte olsun, böyle bir izole konaklama ihtiyacı, ilgili hekim tarafından ve hastane hijyeni konusunda bireysel olarak belirlenir.
İzole hastaların kaldığı odalar, kapısındaki bir duyuru panosu ile belirlenecektir.
İzole hastaların bir ziyaretçisi olarak nasıl davranıyorsunuz?
- Tüm ziyaretçiler odaya girmeden önce servis üssüne bildirmelidir.
- Ziyaretçiler sadece hastanın odasında kaldığı sürece, koruyucu kıyafetlerin giyilmesi koğuşla koordine edilmelidir.
- Oda dışındaki hareketler için refakatçilere (ebeveynlere) yönelik yönergeler vb. geçerlidir.
- Ziyaretçilere koğuş personeli tarafından düzenli el dezenfeksiyonu talimatı verilir ve bunu hastayla temastan önce ve sonra yapmaları istenir.
Bir refakatçi (ebeveyn) olarak nasıl davranıyorsunuz?
- Hasta ile birlikte yatan ebeveynler/yakın temaslılar gerekirse hasta ile birlikte izole edilebilir.
- Odada kalırken koruyucu önlük giyilmesine gerek yoktur.
- Enfeksiyöz materyal ile temas sonrası ve hasta odasından ayrılmadan önce servis personeli tarafından el hijyeni hakkında bilgilendirme verilir.
- Oda dışında, özellikle ortak odalara (mutfak vb.) girmeden ve diğer ebeveynler/çocuklar ile olası temastan önce, yeni bir tek kullanımlık önlük giyilir ve gerekirse ağız ve burun koruyucusu takılır.
MDRO'lu hastalar taburcu edilebilir mi?
Hastanede yatış için tıbbi endikasyonu olmayan hastalar da MDRO taşıyıcısı olarak taburcu edilebilirler.
Aile için bir tehlike var mı?
Bozulmamış bağışıklık fonksiyonlarına sahip sağlıklı insanlar için MDRO'lar genellikle bir risk oluşturmaz.
Değerli hastalarımız, sevgili ebeveynler ve refakatçilerimiz,
Açıklamalarımızın size yardımcı olduğunu, bazı soruları netleştirdiğini ve size güvenlik sağladığını umuyoruz.
Hepinize acil şifalar ve kalıcı sağlık diliyoruz,
Rostock Üniversitesi Tıp Hijyen ekibi
Durum: 07/2022
MDRO bilgi formu - Hastalar, ebeveynler, refakatçiler ve ziyaretçiler için
Inhaltsverzeichnis
Hygienemerkblätter der UMR
Inhalt E
- EAEC
- EHEC
- EIEC
- Encephalopathie
- Entamoeba histolytica
- Enteritiden (Bakt.)
- Enteritiden (Inv. Bakt.)
- Enteritiden (Viral)
- Entero-aggregative E. coli
- Enterobius vermicularis
- Entero-hämorrhagische E. coli
- Entero-invasive E. coli
- Entero-pathogene E. coli
- Entero-pathogene Yersinien
- Entero-toxische E. coli
- Enterokokken
- Enteroviren
- EPEC
- ETEC